1. Охорона праці як наука 2. Правові та організаційні питання охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Законодавство про працю та охорону праці 3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
Завдання: 1. Студент повинен знати Основні поняття в галузі охорони праці Основні законодавчі акти про охорону праці Нормативні документи про охорону праці Управління охороною праці на державному і галузевому рівнях 2. Студент повинен уміти Визначити вимоги законодавчих і нормативних актів з охорони праці в межах функціональних обов’язків фахівця рівня «молодший спеціаліст»
Тема 2. І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ
1. Державне соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань 1.1 Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. 1.2 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. 2. Державне управління ОП та організація ОП на виробництві 2.1 Органи державного управління ОП. Служба ОП на підприємстві 2.2 Аудит стану ОП на виробництві 2.3 Соціальне та економічне значення ОП. Завдання: 1. Студент повинен знати Нормативні документи про ОП Органи державного нагляду за охороною праці Громадський контроль з охорони праці Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві 2.Студент повинен уміти Організувати розслідування нещасного випадку на виробництві Визначити коефіцієнт частоти травматизму і важкості для конкретних умов Визначити вимоги щодо навчання працівників з урахуванням їх функціональних обов’язків Тема 3.
3. Гігієна праці та виробнича санітарія 3.1 Основи гігієни праці та виробничої санітарії 3.2 Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Мікроклімат робочої зони. 3.3 Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах харчової галузі. 3.4 Основні методи профілактики та професійні захворювання.
Завдання: 2. Студент повинен знати Поняття «виробнича санітарія», «гігієна праці», «мікроклімат виробничих приміщень» Класифікацію шкідливих речовин, нормування забруднення повітря та методи їх визначення Основні методи профілактики отруєнь та професійних захворювань і основні правила першої допомоги при отруєннях 2.Студент повинен уміти Оцінити відповідність санітарно-гігієнічних умов праці нормам Проаналізувати умови праці за шкідливими факторами Контролювати дотримання вимог з виробничої санітарії
Тема 4. 4.Виробничі шкідливості та методи захисту людини від їх негативного впливу 4.1Вентиляція виробничих приміщень 4.2Освітлення виробничих приміщень 4.3Виробничий шум та вібрація 4.4Іонізуюче випромінювання 4.5Теплове випромінювання
Завдання: 1.Студент повинен знати • Поняття про вентиляцію та кондиціювання повітря, її класифікацію • Види і вимоги санітарних норм до виробничого освітлення • Поняття про шум і вібрацію ,їх нормування, методи захисту від шуму і вібрації • Види і джерела іонізуючих випромінювань 2.Студент повинен уміти • Вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони • Контролювати дотримання вимог з виробничої санітарії
Тема 5. 5. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання 5.1 Класифікація електричних і магнітних полів, електромагнітних випромінювань 5.2 Вплив на людину. Методи захисту. 6. Електромагнітні випромінювання комп’ютера, портативних комп’ютерів 6.1 Результати впливу ПК на користувачів 6.2 Безпечні рівні випромінювань
Завдання: 1. Студент повинен знати • Електромагнітні поля, методи захисту від них • Складові безпечності технологічного процесу і обладнання 3. Студент повинен уміти • Вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони • Оцінити безпечність технологічного обладнання і процесів за окремими чинниками
Тема 6. 6. Охорона праці користувачів ПК 6.1 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин – ДСанПіН 3.32.007-98 6.2 Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ Завдання: 1. Студент повинен знати • Нормативні документи, що регламентують безпеку праці користувачів ПК • Санітарно-гігієнічні вимоги до технологічного процесу і обладнання 2. Студент повинен уміти • Вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони • Контролювати дотримання вимог з виробничої санітарії
Тема 7. 7. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих допоміжних приміщень 7.1 Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами 7.2 Вимоги до розташування промислового майданчика підприємств, споруд та будівель на промисловому майданчику 7.3 Водопостачання, каналізація, транспортні комунікації
Завдання: 1. Студент повинен знати • Складові безпечності технологічного процесу і обладнання • Санітарно-гігієнічні вимоги до технологічного процесу і обладнання 2. Студент повинен уміти • Вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у зовнішнє середовище • Контролювати дотримання вимог з виробничої санітарії
Тема 8. ІІ. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ 8. Основи безпеки праці 8.1 Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів 8.2 Основні вимоги безпеки до конструкції технологічного обладнання, організації робочих місць, систем управління, захисних і сигнальних пристроїв Завдання: 1. Студент повинен знати • Нормативні документи, що регламентують безпеку праці • Безпечне взаємне розташування обладнання 2. Студент повинен уміти • Вибрати засоби колективного та індивідуального захисту працівників від небезпечних факторів • Контролювати технологічні параметри
Тема 9. 9. Безпека праці при роботі з посудинами, що працюють під надлишковим тиском 9.1 Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації посудин, що працюють під тиском 9.2 Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском 9.3 Безпечні правила експлуатації
Завдання: 1. Студент повинен знати • Нормативні документи, що регламентують безпеку праці при експлуатації посудин, що працюють під тиском • Загальні вимоги до посудин, що працюють під надлишковим тиском 2. Студент повинен уміти • Сформулювати загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під надлишковим тиском
Тема 10.
10. Безпека при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспорті
10.1 Класифікація вантажів від їх небезпечності та маси одного місця. 10.2 Правила складання і переміщення вантажів 10.3 Безпека підіймально-транспортного обладнання 10.4 Безпека внутрішнього заводського і внутрішнього цехового транспорту
Завдання: 1.Студент повинен знати • Нормативні документи, що регламентують безпеку праці при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт • Організацію безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт 2. Студент повинен уміти • Оцінити відповідність вантажопідіймальних пристроїв вимогам безпеки
Тема 11.
11. Електробезпека
11.1 Дія електричного струму на організм людини та електротравматизм 11.2 Умови ураження електричним струмом 11.3 Методи та засоби щодо запобігання ураженню електричним струмом. Надання першої допомоги.
Завдання: 1.Студент повинен знати • Поняття про електробезпеку, засоби захисту від дії електричного струму • Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом 2. Студент повинен уміти • Визначити категорію приміщення за небезпекою ураження електричним струмом • Вибирати заходи попередження електротравматизму • Надати долі карську допомогу при ураженні електричним струмом
Тема 12. ІІІ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
12. Пожежна безпека 12.1 Причини виникнення пожежо- вибухонебезпечного середовища 12.2 Вимоги пожежної безпеки до території підприємств, технологічного обладнання, електричних установок, систем опалення, вентиляції
Завдання: 1.Студент повинен знати • Поняття про пожежну безпеку, особливості горіння газів, рідин, твердих матеріалів • Показники пожежовибухонебезпеки речовин різного агрегативного стану 2. Студент повинен уміти • Оцінити пожежонебезпечність об’єкта • Визначити категорію вибухопожежонебезпечності приміщень і зон
Тема 13. ІV. СИСТЕМА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖ 13. Система пожежного захисту 13.1 Попередження розповсюдження і розвитку пожежі 13.2 Пожежна сигналізація. Способи і засоби гасіння пожежі 13.3 Засоби колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі 13.4 Організація пожежної безпеки.
Завдання: 1.Студент повинен знати • Системи попередження пожеж • Системи пожежного захисту • Первинні та стаціонарні засоби пожежегасіння • Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожежі 2. Студент повинен уміти • Визначити необхідні технічні рішення системи попередження пожежі • Визначити необхідні технічні рішення системи пожежного захисту
Тема 25 урок Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці
o Класифікація санітарних норм o Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами o Нормативні документи, що регламентують обладнання робочих місць
Завдання: 1. Знати • Складові безпечності технологічного процесу і обладнання • Санітарно-гігієнічні вимоги до технологічного процесу і обладнання 2. Уміти • Вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у зовнішнє середовище • Контролювати дотримання вимог з виробничої санітарії
Загальні положення і вимоги, які регламентують умови праці на підприємствах та організаціях, визначені законодавством про працю. Згідно з цими положеннями і вимогами розробляються й періодично переглядаються спеціальні правила, норми та інструк¬ції з охорони праці і виробничої санітарії. Більшість нормативів і рекомендацій з умов праці встановлюються на рівні державних стандартів (Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку — ДСН 2.3.6 037-99, Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації — ДСН 3.3.6 039-99, Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень — ДСН 3.3.6 042-99 тощо). Санітарні норми, встановлені для підприємств, визначають правила, вимоги, положення, які регламентують умови праці. Вони представлені у вигляді різних документів: довідників, збірників норм та правил, інструкцій, постанов, законодавчих актів. Виділяють таку класифікацію санітарних норм: ― за призначенням — проектування промислових підприємств, організація технологічних процесів, санітарного стану підприємств, техніки безпеки та виробничої санітарії, норми для окремих видів виробничих шкідливостей; ― щодо обов’язковості застосування — обов’язкові і рекомен¬довані; ― залежно від впливу умов праці на організм людини — оптимальні й допустимі; ― залежно від сфери застосування — загальні та галузеві; ― залежно від терміну дії — постійні та тимчасові. Згідно із санітарними нормами всі промислові об’єкти залежно від ступеня шкідливості і небезпечності для населення поділяються на п’ять класів. Для кожного з них установлена санітарна зона, мінімальна допустима відстань між промисловим об’єк¬том, жилими спорудами, культурно-профілактичними закладами. Так, для підприємств І класу санітарно-захисна зона встановлюється 1000 м, для ІІ — 500 м, для ІІІ — 300 м, для ІV — 100 м і для V класу — 50 м. До І, ІІ, ІІІ класу належать підприємства хімічної та металур¬гійної промисловості, деякі підприємства з видобутку руди, виробництва будівельних матеріалів, до ІV — підприємства з обробки деревини, підприємства текстильної, легкої, харчової промисловості, до V класу — підприємства металообробної промисловості без ливарних процесів, меблеві фабрики, друкар¬ні тощо. Обладнання робочих місць та умови праці на них повинні відповідати вимогам таких нормативних документів: ― розміри й обладнання виробничих приміщень — СН 245-71 (Санітарним нормам проектування промислових підприємств) і ОНТП-24-86 (Загальнодержавним нормам технологічного проектування), а допоміжних — СНиП 2.09.04-82 (Будівельним нормам і правилам). Наприклад, для забезпечення нормальних умов праці на одного працівника встановлюють санітарні норми — обсяг виробничого приміщення не менше 15 м3, площу — не менше 4,5 м2. На підприємствах передбачаються кабінети психофізіологічного розвантаження, приміщення для виконання фізичних вправ, санітарно-побутові приміщення; ― показники мікроклімату (температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, теплове випромінювання) в робочій зоні — Державним санітарним нормам ДСН 3.3.6 042-99; ― рівні вібрації не повинні перевищувати допустимих значень Державних санітарних норм ДСН 3.3.6 039-99; ― концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (газо-, паро- або пилоподібних) не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що містяться у переліку «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны» № 4617-88, доповненнях № 1-7 до нього, а також ГДК, затверджених Головним державним санітарним лікарем України після 1 січня 1997 р.; ― рівні виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку не повинні перевищувати допустимих значень Державних санітарних норм ДСН 3.3.6 037-99; ― параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість робочої поверхні, показники осліпленості) повинні відповідати вимогам СНиП-4-79). Згідно з нормами визначаються гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР), гранично допустима концентрація (ГДК), допустимий рівень виробничого фактора. Гранично допустимий рівень виробничого фактора — це рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь. Гранично допустима концентрація означає концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год або іншої тривалості, але не більше 41 год за тиждень за час усього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я. Допустимий рівень виробничого фактора — це рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми чи захворювання, але може викликати рідкісні швидкоплинні відчуття, зміну функціонального стану організму, що не виходять за межі фізіологічної спроможності пристосування. У зв’язку з тим, що будь-який трудовий процес виконується в певних умовах, санітарні норми тісно пов’язані з нормами праці. Тому при фізіологічному обґрунтуванні норм праці необхідно враховувати реальні умови і можливість скорочення факторів виробничого середовища, які несприятливо впливають на організм працівника. Вплив несприятливих умов на організм працівника обмежує в нормах праці установлення необхідного часу регламентованого відпочинку. При цьому санітарні норми є свого роду еталоном, з яким зіставляють різні варіанти умов виконання робіт. Залежно від ступеня впливу умов праці на організм працівника визначають тривалість робочої зміни і режим внутрішньозмінного відпочинку, що, у свою чергу, визначає норми часу і виробітку. Санітарні норми широко застосовуються при аналізі умов праці і впровадженні заходів щодо їх поліпшення. Перевірка санітарного стану промислових підприємств і організацій органами санітарного надзору здійснюється на основі санітарних норм. Санітарні норми мають динамічний характер і змінюються залежно від зміни виробничих умов, навколишнього середовища та інших факторів. Удосконалюють санітарні норми на основі науково-технічного прогресу внаслідок вжиття заходів щодо поліпшення умов праці, виникнення технічних, організацій¬них та економічних можливостей дотримання і вдосконалення відповідних норм. Санітарні норми і правила затверджуються уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.
Санітарні норми, встановлені для підприємств, визначають правила, вимоги, положення, які регламентують умови праці. Вони представлені у вигляді різних документів: довідників, збірників норм та правил, інструкцій, постанов, законодавчих актів.
Виділяють таку класифікацію санітарних норм:
― за призначенням — проектування промислових підприємств, організація технологічних процесів, санітарного стану підприємств, техніки безпеки та виробничої санітарії, норми для окремих видів виробничих шкідливостей;
― щодо обов’язковості застосування — обов’язкові і рекомен¬довані;
― залежно від впливу умов праці на організм людини — оптимальні й допустимі;
― залежно від сфери застосування — загальні та галузеві;
― залежно від терміну дії — постійні та тимчасові.
Згідно з нормами визначаються гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР), гранично допустима концентрація (ГДК), допустимий рівень виробничого фактора. Гранично допустимий рівень виробничого фактора — це рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь. Гранично допустима концентрація означає концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год або іншої тривалості, але не більше 41 годин за тиждень за час усього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я. Допустимий рівень виробничого фактора — це рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми чи захворювання, але може викликати рідкісні швидкоплинні відчуття, зміну функціонального стану організму, що не виходять за межі фізіологічної спроможності пристосування. Нормативні документи: Обладнання робочих місць та умови праці на них повинні відповідати вимогам таких нормативних документів: - розміри й обладнання виробничих приміщень — СН 245-71 (Санітарним нормам проектування промислових підприємств) і ОНТП-24-86 (Загальнодержавним нормам технологічного проектування), а допоміжних — СНиП 2.09.04-82 (Будівельним нормам і правилам). Наприклад, для забезпечення нормальних умов праці на одного працівника встановлюють санітарні норми — обсяг виробничого приміщення не менше 15 м3, площу — не менше 4,5 м2. На підприємствах передбачаються кабінети психофізіологічного розвантаження, приміщення для виконання фізичних вправ, санітарно-побутові приміщення; ― показники мікроклімату (температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, теплове випромінювання) в робочій зоні — Державним санітарним нормам ДСН 3.3.6 042-99; ― рівні вібрації не повинні перевищувати допустимих значень Державних санітарних норм ДСН 3.3.6 039-99; ― концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (газо-, паро- або пилоподібних) не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що містяться у переліку «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны» № 4617-88, доповненнях № 1-7 до нього, а також ГДК, затверджених Головним державним санітарним лікарем України після1 січня 1997 р.; ― рівні виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку не повинні перевищувати допустимих значень Державних санітарних норм ДСН 3.3.6 037-99; ― параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість робочої поверхні, показники осліпленості) повинні відповідати вимогам СНиП-4-79).
